смт. Смоліне. Смолінська загальноосвітня школа № 1 І-ІІІ ступенів


запам'ятати

 


Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Учитель краси і добра ( захід присвячений 95-ій річниці від дня народження В.О.Сухомлинського)

   Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю В.О.Сухомлинського. Розвивати інтерес до його творчості. Сприяти формуванню образного мислення і мовлення дітей, активізувати фантазію. Спонукати до пізнання світу. Виховувати працелюбність, повагу до старших, любов до рідної землі на матеріалах творіввеликого педагога

   Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, малюнки дітей, «сонечко» з осіннього листя, друковані слова: праця, любов, добро, дружба, повага, краса, щастя.

   Час проведення: В е р е с е н ь

 

   Хід  уроку

 

   Ось і вересень. Пора достигання яблук.

   Час глибоких думок і прозорої мудрості…

   Мені зараз урок треба знову почати з азбуки

   І творити його, як митець творить вірші чи музику…

   Сьогоднішній урок – незвичайний. Урок наш про мудрого вчителя, директора школи, доброго сина і тата, великого письменника і педагога В.О.Сухомлинського. Наша розповідь про нього – вчителя добра і краси. Він промовляє до нас своїми творами. Навчає.

   1-й учень.

   Ти добро лиш твори повсиди, хай тепло твої повнить груди.

   Ти посій і доглянь пшеницю, викопай і почисть криницю.

   Волю дай, нагодуй пташину, приголуб і навчи дитину.

   Бо людина у цьому світі лиш добро повинна творити.

   2-й учень.

   Найсвітліша пора – дитинство. Безтурботна пора – дитинство.

   Найчесніша пора – дитинство. Найсвятіша пора – дитинство.

   3-й учень.

   Це – щастя й радісь. Це – ніжність і мрії,

   Це – тато і мама. Це – пісня.

-         Людина починається з країни дитинства. Вона, як ріка, що бере початок з чистих джерел. А як треба жити і цій країні?  Дружно! Розкажіть про це, діти.

 4-й учень. Дружи з усіма: з деревом, пташкою і комашкою. Пам ятай: без твоєї дружби – ох тяжко їм.

 5-й учень.  Подаруй мамі усмішку, квітку, пісню і сонечко. Знай: це для неї найкращий дарунок від донечки.

 6-й учень.  Не забудь і про плаксу – маленького братика. Розкажи йому казочку про бубликів в язочку. Радісно!

 7-й учень.  Для бабусі тихенько проспівай колискову. Вір: від слів твоїх ніжних вона стане здорова.

 - Добрі, ніжні слова можуть творити дива. Говоріть їх, діти.

«Найвище щастя і радість для кожного з нас – спілкуватися з людьми» , - писав В.О.Сухомлинський. Це прекрасно, коли звучать між людьми гарні слова. Давайте «сплетемо ланцюжок» хорохих і важливих слів. (Діти називають: мама, добро, мир, дружба, Україна, щастя…)

-         А яке щастя? Кожен уявляє його по-своєму.Розкажіть, діти, а що для вас є щастя? (Відповіді дітей).

-         Давайте допоможемо людям бути щасливими. Проведемо гру «І я…». Розкажіть, як ви будете поводитися в таких випадках.

-         Бабуся захворіла. І я…

-         Впала сестричка, плаче, і я…

-         Маленький братик не може заснути, і я…

-         Мама втомлена прийшла з роботи, і я..

-         Наближається мамине свято, і я…

     Василь Олександрович дуже любив і поважав свою матір Оксану Юдівну. Часто ходив провідувати, а жила вона за 7 км у сусідньому селі).

     Це було перед жіночим святом. Стояла холодна погода. Василь Олександрович зібрався до неньки. Обережно загорнув зірвані в оранжереї нарциси і сховав їх під пальто. Пішов в дорогу, хоча трішки прихворів.

     Мати зустріла його на порозі, ніби знала, що він прийде.

-          Синочку! Як же це ти! Чи не трапилось чого?...

-          Ні, мамо. Прийшов у гості. Хочу привітати вас з жіночим святом.

Простяг матері білі нарциси…

-          Боже, то це мені? Ніби я пані яка…

-          Ви дорожча і краща за будь-яку паню, мамо…

Вона взяла той букетик у темні натруджені руки, на очах виступили сльози.

-          То ходімо ж до хати, сину.

В хаті син витяг з портфеля теплу вовняну хустку, накинув матері на плечі.

 - Носіть, мамо, на здоров я.

 - Спасибі, синку, тобі за твою добрість… (Іван Цюпа. В.Сухомлинський).

    Василь Олександрович вчив гарно ставитись до своїх матерів, любити і поважати їх. Про це написав багато оповідань.

-         Творчість Сухомлинського сповнена любові до природи, рідного краю. Василь Олександрович вчив бачити прекрасне, захоплюватись сонцем, небом, землею. Бачити казку.

-         Діти, ось ви бачите чудові малюнки до прочитаних оповідань, казок Сухомлинського, а на дошці ще одна незвична річ. Що це? Воно примандрувало з творів В.О.Сухомлинського.

-         Яке сонечко?

-         Що робить сонечко? А ще… говорить. Його променці чарівні несуть нам слова з оповідань, казок великого письменника і педагога. (Прикріплюю написи на дошці).

-         Прочитайте, що дарують промінці. (Діти читають слова: добро, щастя, любов, праця, дружба, краса).

Живемо в країні казки, чарівний світ довкола.

Кругом все має душу… Шаве відкриє школа.

     «Я поведу вас, діти, в гарну країну…» так часто говорив Василь Олександрович Сухомлинський своїм вихованцям.

-         Ми вирішили теж казку відшукати. Допоможіть, поримуйте.

Діти ходили, діти гукали, дружно у парку казку… (шукали).

Хлопці гасали, бешкетували… Що ви? Це казку вони … (доганяли).

-          Казко, постій, гей, озовися! Та не жартуй з нас, тихо, не… (смійся).

Казка із сонечком в небо злетіла. Ні, нашу казку кізонька… (з їла).

Та , слава Богу, казка знайшлася. Будемо слухать, чи гарна … (вдалася).

Свої спостереження за дітьми й роздуми Василь Олександрович занотовував і створив книги для вчителів, батьків і дітей. У нашій бібліотеці є книги Сухомлинського. Ось вони перед вами. Діти, приходьте до бібліотеки, беріть книги, читайтн їх і доброго навчайтеся.

-         Своє  життєве кредо В.Сухомлинський сформулював таким чином: «Серце віддаю дітям». Таку назву має і книга, в якій він писав: «Юні мої друзі, щадіть серця і виховуйте почуття… У тебе будуть діти, пам ятай: від того, як маленька дитина ставиться до птахів, квітів. Дерев, залежить її ставлення до людей».

-         Твори видатного педагога увійшли в наші душі, щоб прорости чуйністю, добротою, дбайливістю, людяністю і відповідальністю.

- Добігає кінця наш урок, наша розмова про вчителя, серце якого було сповнене любові і доброти.

Подобається